<< Главная страница

САМ СОБI ПАН



Категории Борис Грiнченко ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Селянин Данило вирiшив зробити спробу панського права добути. Йому забажалося довiдатися, чи можна якось так, щоб i мужик в однiй хатi з паном сидiв. I Данило вирушив до мiста залiзницею. Купив дуже дорогий квиток у вагон першого класу i попхався розшукувати своє мiсце. Кондуктор не хотiв пускати мужика, обзиваючи того мурлом. Аж врештi-решт пропустив, подумавши, що Данило несе пановi бiлет. Здивував селянина першокласний вагон, який мав вигляд панськоï свiтлицi: ...тут тобi й столики, тут тобi й постелi, тут тобi й топчани... А тут i пани напали на нього, не второпають, як мужик мiг купити мiсце поруч iз ними. Кондуктор, перевiряючи бiлети, знову гримнув на Данила, а як побачив його квиток, то й не знав, як звернутися до мужика, на ви чи на ти. Поïзд рушив. Пани почали курити. Дуже сподобався Даниловi духмяний панський табак. Вирiшив i собi люльку набити. Аж тут молодий панок з бiлявими позакручуваними вусиками сказав, що мужицький тютюн тут не курять, навiть табличка є у вагонi, де про це написано. На це Данило розсудливо й спокiйно вiдповiв: Нi, пане, я письменний: там написано про те, щоб не виходить з вагону, як поïзд ïде, а не про тютюн. Товстий пан з роздвоєною бородою зчинив Гвалт, покликав кондуктора, щоб вивести Данила геть з першокласного вагона. Але мужик вирiшив вiдстояти своï права, маючи на руках бiлет, продовжував далi пихкати люлькою. Його навiть пiдтримав пан з огрядною борiдкою, який увесь час читав книжку. Коли кондуктор хотiв висадити Данила, то осмикнув його той самий пан, заступившись за мужика: Хiба ви маєте право не давати пасажирам ïхати? Цей пан по-доброму, по — людськи пригостив Данила своïм тютюном, розмовляючи, наче з рiвним, розпитав, у яких справах Данило ïде й куди. Та ось поïзд прибув до Ч.Данило владнав усi своï справи: завiтав до знайомого чоловiка, скупився. Можна б уже й додому ïхати та ще кортiло подивитися, як же ще можна паном бути? I вирiшив селянин пiти до тiятру. Натрапив на афiшу, де оголошувалось, що у залi дворянського собранiя концерт. Розпитав свого знайомого, до якого приïжджав, де ж це собранiє, та ввечерi попрямував туди. Купив Данило найдорожчий квиток за два карбованцi у перший ряд i у самiй чумарчинi попростував до зали. Як увiйшов, то тут уже — не буду брехати — таки стало менi дуже моторошно, — вразило примiщення мужика. — Хата така здорова, як клуня, та де! ще бiльша!., та вся блищить! Сiв у перший ряд на сьоме мiсце й чекає. Аж тут i пани, й лакеï такий лемент пiдняли, як це мужик потрапив на концерт до дворянського собранiя? Викликали полiсменiв, схватили Данила та потягли до темноï. Вранцi надзиратель обiцяв поговорити по — своєму. До полiцiï Данила повiв пiд конвоєм солдат. Як довiдався мужик вiд того солдата, що битимуть завтра ваше благородiє, то дуже злякався. Заплатив конвойному три карбованцi, аби вiдпустив, i тiкати темними вулицями. Зупинив вiзника i помчав до станцiï, на поïзд. У вагонi трусився Данило, аж поки поïзд не рушив: Не страшно менi тих полiцейських самих, так страшно тiєï ганьби та зневаги. Приïхав додому. Через деякий час розповiв усе жiнцi. А та його — мокрим рядном, щоб даремно грошей не витрачав та не вигадував абищо. I ще розповiла сестрi Хотинi, а та — всiм iншим на селi, як Данило панського права добувався. Так i посмiювались надДаниловими пригодами. Але сам вiн вважав, що добувався не панського права, а людського, якого, не жаль, на той час не було.

Метки ЛIТЕРАТУРА XIX СТОЛIТТЯ, САМ СОБI ПАН, БОРИС ГРIНЧЕНКО, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
САМ СОБI ПАН


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация